Освітня програма 2023 2024

ВСТУП

Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про освіту» метою повної загальної освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальної, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу ліцей розробляє та використовує у своїй діяльності освітню програму.

Освітня програма комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради» окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державним стандартом освіти.

Освітня програма розроблена на виконання:

Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );
Закону України «Про повну загальну середню освіту» (Прийняття від 16.01.2020. Набрання чинності 18.03.2020 ), крім того:
Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);
Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
Державного стандарту базової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898;
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392;
Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);
Типової освітньої програми, затвердженої Наказом МОН України №235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
Наказу МОН України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
Наказу МОН України №408 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня";
Наказу МОН України №1493 від 28.11.2019 р. «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма Комунального закладу «Ліцей «Центральни» Кропивницької міської ради» складається з 5-ти частин та додатків:

Освітня програма І ступеня (1- 2 класи);
Освітня програма І ступеня (3- 4 класи);
Освітня програма ІІ ступеня (5-6 класи);
Освітня програма ІІ ступеня (7-9 класи);
Освітня програма ІІІ ступеня (10-11 ті класи.).

Освітня програма

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

І ступеня (1-2 класи)

Освітня програма ліцею «Центральний» І ступеня (початкова освіта, 1-2 класи) розроблена на основі Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688).

Освітня програма початкової освіти ліцею «Центральний» (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження,
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
очікувані результати навчання здобувачів освіти;
рекомендовані форми організації освітнього процесу ;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 875 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі - навчальний план).

У ліцею «Центральний» передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає Типовій освітній програмі для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743). Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на навчальну програму «Розвиток продуктивного мислення» (1 – 2 клас).

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ліцею «Центральний» містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму ліцею «Центральний» для І ступеня укладено за основними освітніми галузями.

Мовно-літературна, у тому числі:

Українська мова та література) (МОВ )
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Громадянська та історична (ГІО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Українська мова

(інтегрований курс)

Мовно-літературна освітня галузь

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому йсуспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвитокмовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

вихованнявучнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагненнявдосконалювати своє мовлення;
розвитокмислення,мовлення, уяви, пізнавальних і літературно- творчих здібностейшколярів;
формуванняповноціннихнавичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
формування вмінь працювати з різними видами та джереламиінформації;
ознайомленняучнівз дитячою літературою різної тематики йжанрів,формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні,науково-популярні,навчальні,медіатексти);
дослідження мовних одиниць і явищ з метою опануванняпочатковихлінгвістичних знаньі норм української мови;
залученнямолодшихшколярів до практичного застосування умінь з різних видівмовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно- літературної освітивиділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово»,«Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Завдання полягає у формуванні вмінь:

здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
розуміти на слух зміст автентичних текстів;
читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
ювикористовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у закладі загальної середньої освіти на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формуваннявучнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ ізакономірностей навколишнього світу;
формуванняу дітейдосвіду використання математичних знань та способів дій длярозв’язування навчальних і практичних задач;
розвитокматематичногомовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

-формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатністьданих для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

Я досліджую світ

(Інтегрований курс)

Природнича, громадянська та історична,

соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видамиінтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнямипрактичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніхгалузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодшихшколярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видівсоціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язуватипрактичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

формування дослідницькихумінь,опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практичнаробота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналізнаслідків ризикованої поведінки);
вихованняактивноїпозиції щодо громадянської і соціально- культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни;пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенніпам'ятних дат і подій;
розвитоктолерантностіу соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природита її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,становленняекологічнограмотної та соціально адаптованої особистості;
формуваннямоделейздорової і безпечної поведінки; умінь розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати таоцінювати фактори ризикованої поведінки в довкілля, роз’яснювати можливі наслідкинедотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка, безпечнаповедінка в умовах надзвичайних ситуацій);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми;навички співжиття і співпраці; волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливоїдопомоги іншим);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців усвітові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур,звичаїв; участь у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знаньі технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ»передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницькогохарактеру, як от:

дослідження-розпізнавання(Щоце? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілоговоно належить);
дослідження-спостереження(Яквоно діє? Що з ним відбувається?

Для чого призначене?);

дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановленнячасовоїі логічної послідовностіявищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням).

Дизайн і технології

(інтегрований курс)

Технологічна освітня галузь

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн ітехнології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобамипредметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формуваннядопитливості,цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українськогонародув праці,декоративно-ужитковому мистецтві;
набуттядосвідупоетапного створення корисних і естетичних виробів упартнерськійвзаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
вироблення навичок раціонального використання матеріалів,безпечногозастосування традиційнихта сучасних технологій;
формуваннякультурипраці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями. Обов’язковоюумовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу – індивідуально, в паріабо в групі, оцінювання і презентація результатів навчання. Увага акцентується на організаціїробочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційноестетичних переживань;

- пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

- формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

- оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

- формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутів;

- розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

- формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

- досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;

- виховання культури глядача-слухача;

- формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізична культура

(навчальний предмет)

Фізкультурна освітня галузь

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

– використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у – 2-х класах – 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використовується на навчальну програму «Розвиток продуктивного мислення» (1-2 клас).

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В ліцеї «Центральний» середня наповнюваність перших класів складає 32 учні, середня наповнюваність других класів - 30 учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного 3 здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Основною формою здобуття освіти в 1-2 класах ліцею «Центральний» є очне навчання. У закладі також організовано індивідуальну форму здобуття освіти (екстернатна форма).

Основними формами організації освітнього процесу є:

різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання,
екскурсії,
віртуальні подорожі,
спектаклі,
квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час,
дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти,
сюжетно-рольові ігри,
інсценізації,
моделювання,
ситуаційні вправи,
дитяче волонтерство тощо.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми вчителі використовують внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової освіти ліцею «Центральний» передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти ліцею «Центральний» забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма

Комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради

І ступеня (3-4 класи)

Освітня програма ліцею «Центральний» І ступеня (початкова освіта) розроблена на основі Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); листа Міністерства освіти і науки України від 1/9530-22 від 19.08.2022 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».

Освітня програма початкової освіти ліцею «Центральний» (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

загальний обсяг навчального навантаження,
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
очікувані результати навчання здобувачів освіти;
рекомендовані форми організації освітнього процесу ;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік:

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі – навчальний план).

У ліцеї «Центральний» передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій додаткові години використано на підсилення мовно-літературної галузі: англійської мови – 3 клас, української мови - 4 клас.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму ліцею «Центральний» для І ступеня укладено за основними освітніми галузями.

Мовно-літературна, у тому числі:

Українська мова та література) (МОВ )

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Громадянська та історична (ГІО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

У освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано через впровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».

Українська мова

(навчальний предмет)

Мовно-літературна освітня галузь

Мета - формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та іншихключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому йсуспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в гімназії.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

вихованнявучнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до українськоїмови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своємовлення;
розвитокзв’язногомовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;
формуванняповноцінноїнавички письма, уміння брати участь у діалозі,створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початковихлінгвістичнихзнаньі норм української мови;
залучення молодших школярів до практичного застосування умінь зрізнихвидівмовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями:«Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовніявища».

На вивчення української мови в 3 і 4 класах виділено по 122 години (3,5 години натиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.

Літературне читання

(навчальний предмет)

Мовно-літературна освітня галузь

Пояснювальна записка

У Типовій освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну освітню галузь структурованочерез впровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацькоїдіяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного,соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного ілогічного мислення та літературно-творчих здібностей; формуванняготовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

ознайомленняучнівз дитячою літературою різної тематики і жанрів;
формуваннявучнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
розвитокінтересуі здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
формуванняуміньопрацьовувати художні, науково-художні тексти;
оволодінняприйомамиструктурно-смислового і образного аналізу текстів різнихвидів;
розвитокобразного,критичного, логічного мислення та мовлення;
формування умінь самостійної роботи з різними видами і джереламиінформації;
формуванняприйомівроботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковоюлітературою;
формуваннявміньбезпечного і критичного використання медіапродукції,здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчоїдіяльності.

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо івзаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»;«Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане;створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Іноземна мова

(навчальний предмет)

Мовно-літературна освітня галузь

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні досягають рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
розуміти на слух зміст автентичних текстів;
читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у лакладі загальної середньої освіти на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математика

(навчальний предмет)

Математична освітня галузь

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світогляднихорієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формуваннявучнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностейнавколишнього світу;
формуванняудітей досвіду використання математичних знань та способівдій длярозв’язування навчальних і практичних задач;
розвитокматематичногомовлення учнів, необхідного для описуматематичнихфактів, відношень і закономірностей;
формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінюватикоректністьідостатністьданих для розв’язування навчальних і практичних задач. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами.Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,«Математичні задачі і дослідження».

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

Я досліджую світ

(інтегрований курс)

Природнича, громадянська та історична,

соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

Зазначені освітні галузі реалізуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметнихзв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видівсоціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичнізадачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

формуваннядослідницькихумінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження,дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків ізалежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини, вплив поведінкина здоров’я та безпеку, залежність результату роботи від докладених зусиль; аналіз наслідківризикованої поведінки);
виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурноїналежностісебеі своєї родини до України; інтересу до пізнання історії та природи свого краю і
ібезпечнаповедінка; безпечна поведінка в умовах надзвичайних країни; пошани досимволів держави, ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенніпам'ятних дат і подій;
розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставленнядо природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомленняправової відповідальності уситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії іспівпраці в різних видах діяльності;
створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,становленняекологічнограмотної та соціально адаптованої особистості;
формування моделей здорової і безпечної поведінки;уміння розпізнаватиситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати таоцінювати фактори ризикованої поведінки в довкіллі, роз’яснювати можливі наслідкинедотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартомпочаткової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (людина – частина природи і суспільства, пізнання себе, своїх можливостей;здорова ситуацій);

«Людина серед людей» (соціальні ролі (школяр, член сім’ї і громади), стандарти поведінки в сім'ї, в школі, в громадських місцях; моральні норми; навички співжиття і співпраці, соціальнізв’язки між людьми у процесі виконання соціальних ролей; волонтерська діяльність як спосібвияву безкорисливої допомоги іншим);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства ігромадянина України. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символівдержави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (Земля – спільний дім для всіх людей; толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; залежність стану довкілля від поведінки всіх людей; участь у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і підтримка народів укризових ситуаціях);

«Природа» (різноманітність природи; методи дослідження природи; нежива і живаприрода; зв’язки у природі; природа Землі; природа України).

«Людина і природа» (взаємозв'язки людини і природи; використання людиною природничих знань, матеріалів, виробів і технологій; відповідальна діяльність людини у природі;правила поведінки в природі; участь дітей в природоохоронній діяльності).

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачаютьвключення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

дослідження-розпізнавання(Щоце? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого вононалежить);
дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається?Длячогопризначене?);
дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової ілогічноїпослідовностіявищ, подій; встановлення причинно-наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

Дизайн і технології

(інтегрований курс)

Технологічна освітня галузь

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах;
вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології» здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку особистості та завершеного циклу проектно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями, співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Інформатика

(навчальний предмет)

Інформатична освітня галузь

Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Головними завданнями є формування умінь:

знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем;
створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах;
здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем;
дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;
дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними пристроями.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання» «Алгоритми»

Курс розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в таких аспектах:

1) рівень володіння теоретичними знаннями;

2) здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;

3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

4) вміння співпрацювати;

5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;

6) свідоме знання правил безпечної праці.

Мистецтво

Мистецька освітня галузь

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження вособистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

розвитокпочуттєвоїсфери учнів, набуття ними досвіду емоційно- естетичнихпереживань, формування мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей;
поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжногомистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантногоставлення до мистецтва іншихетносів і народів;
формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови таоцінюваннятворівмистецтва, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанняммистецьких термінів;
оволодінняспособамихудожньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва,комунікації з іншими в художній творчості;
досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодоїхзастосуванняв мистецькій творчості;
розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власнимиемоційнимистанамичерез мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності й мистецькихздібностей;
формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва,міжмистецтвомта іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо);мистецтвом і явищами довкілля;
усвідомленнязначеннямистецтва в житті людини та художнього пізнання для власноїуспішності;
формуваннякультуриглядача-слухача;
соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивнооцінюватитворчіздобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», якірозкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадахкомпетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового таінтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

усноговисловлюваннявражень від мистецтва; за допомогою коментуваннядорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державноюмовою/ здатність спілкуватися рідною);
застосуваннямистецькоїтермінології, що має іноземне походження, у процесіінтерпретації художніх творів (спілкування іноземними мовами);
встановлення взаємозв’язків між засобами мистецтва і здійсненнямелементарнихрозрахунківдля пояснення художньої виразності творів (наприклад, пропорцій частин твору,визначення музичного метру, запису ритму, симетрії / асиметрії танцювального руху тощо)(математична компетентність);
спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природизасобамимистецтва(компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічнакомпетентність);
самостійного(чиза допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення іпотреби;прагненнядоцільно використовувати свій час для пізнання,сприймання, творення мистецтва(навчання впродовж життя);
співпрацізіншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашеннісередовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат;використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан),опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленнямрівних прав і можливостей);
проявівтворчоїініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення упрактичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатіввласних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
виявленнябажаннявпроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральноюстосовно інших ключових компетентностей.

Мистецька освітня галузь у 3-4 класах у закладі реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Фізична культура

(навчальний предмет)

Фізкультурна освітня галузь

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах - 40 хвилин.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення предметів інваріантної складової (англійська мова – 3 клас, українська мова та літературне читання – 4 клас).

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В ліцеї «Центральний» середня наповнюваність третіх класів складає 32 учні, четвертих класів- 28 учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

вільневолодіннядержавною мовою, що передбачає уміння усно і письмововисловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любовдо читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови

для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживатиукраїнську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) таіноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різнихкомунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповіднихситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математичнакомпетентність,що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуваннямматематичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, щопередбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати новіідеї, самостійно чи в групіспостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження тадослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціюваннязмін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,умінь, ставлень, що єосновою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь усправах громади;
екологічнакомпетентність,що передбачає усвідомлення основи екологічногоприродокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційнакомпетентність,що передбачає опанування основоюцифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичноговикористання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та іншихжиттєвих ситуаціях;
навчаннявпродовжжиття, що передбачає опанування уміннями і навичками,необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працюватисамостійно і в групі;
громадянськітасоціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб,уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливеставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видівмистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхомрозкриття і розвиткуприродних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливістьтафінансова грамотність, що передбачають ініціативність,готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивнокерувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми,співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Основною формою здобуття освіти в 3-4 класах ліцею «Центральний» є очне навчання. В закладі також організовано індивідуальну форму здобуття освіти (екстернатна форма та педагогічний патронаж).

Основними формами організації освітнього процесу є:

різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання,
екскурсії,
віртуальні подорожі,
спектаклі,
квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час,
дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти,
сюжетно-рольові ігри,
інсценізації,
моделювання,
ситуаційні вправи,
дитяче волонтерство тощо.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та рівневому (за рішенням педагогічної ради) оцінюванню.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

ІІ ступеня (5-6 класи адаптаційний цикл)

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей , інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;
формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

Освітня програма ліцею «Центральний» ІІ ступеня (базова середня освіта) (5-6 класи адаптаційний цикл) розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» (абзац двадцять другий частини першої статті 64), Закону України "Про повну загальну середню освіту" (частини другої статті 11), постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р, із змінами, внесеними згідно Розпорядження КМ №592-р від 22.08.2018 року).

Освітня програма ліцею «Центральний» базової середньої освіти (5-6 класи адаптаційний цикл) (далі - освітня програма) окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

- загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

- опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

- форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіт (5 клас адаптаційний цикл).

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі закладу відповідаєзагальному обсягу навчального навантаження, визначеному для цього типу освітнього закладу в Державному стандарті базової середньої освіти та Типовій освітній програмі для 5-9 класів(Додатки 1,2). Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітнійпрограмі закладу освіти встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовійосвітній програмі діапазону мінімального та максимального показників

Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподіляється між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.

Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (5-6 класи згідно з Типовим планом наведено в Таблиці 1.)

Назва освітньоїгалузі	Навчальненавантаження	5 клас			6 клас
Назва освітньоїгалузі	Навчальненавантаження	Рекомендоване*	Мінімальне*	Максимальне*	Рекомендоване*	Мінімальне*	Максимальне*
Мовно-літературна **	На тиждень	11	10	13	11	10	13
Мовно-літературна **	На рік	385	350	455	385	350	455
Математична	На тиждень	5	4	6	5	4	6
Математична	На рік	175	140	210	175	140	210
Природнича	На тиждень	2	1,5	3	4	2	5
Природнича	На рік	70	52,5	105	140	70	175
Соціальна іздоров’я-збережувальна	На тиждень	1,5	1	3	1,5	1	3
Соціальна іздоров’я-збережувальна	На рік	52,5	35	105	52,5	35	105
Громадянська таісторична	На тиждень	1	1	2	2	1,5	3
Громадянська таісторична	На рік	35	35	70	70	52,5	105
Технологічна	На тиждень	2	1	3	2	1	3
Технологічна	На рік	70	35	105	70	35	105
Інформатична	На тиждень	1,5	1	2	1,5	1	2
Інформатична	На рік	52,5	35	70	52,5	35	70
Мистецька	На тиждень	2	1	3	2	1	3
Мистецька	На рік	70	35	105	70	35	105
Фізичнакультура***	На тиждень	3	3	3	3	3	3
Фізичнакультура***	На рік	105	105	105	105	105	105
Всього	На тиждень	29			32
Всього	На рік	1015			1120
Додаткові години для вивчення предметів освітніхгалузей, вибіркових освітніхкомпонентів,проведення індивідуальних консультацій тагрупових занять	На тиждень	2			2
	На рік	70			70
Загальнорічна кількістьнавчальнихгодин, що фінансуються з бюджету(безурахуванняподілу на групи	На тиждень	31			34
	На рік	1085			1190
Гранично допустименавантаженняучнів****	На тиждень	28			31
Гранично допустименавантаженняучнів****	На рік	980			1085

Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження, визначеними в Таблиці 1 за галузями, визначено обсяг фактичного тижневого навантаження для 5-хкласів.

Загальний обсяг навчального навантаження для 5-х класів

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	Кількість годин 5 клас
Мовно-літературна **	На тиждень	14,5
Математична	На тиждень	5
Природнича	На тиждень	2
Соціальна і здоров’я-збережувальна	На тиждень	1
Громадянська та історична	На тиждень	1,5
Технологічна	На тиждень	1
Інформатична	На тиждень	2
Мистецька	На тиждень	1
Фізична культура	На тиждень	3
Всього	На тиждень	28 +3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	На тиждень
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	28+3

Загальний обсяг навчального навантаження для 6-х класів

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	Кількість годин 5 клас
Мовно-літературна **	На тиждень	14,5
Математична	На тиждень	5
Природнича	На тиждень	4
Соціальна і здоров’я-збережувальна	На тиждень	1
Громадянська та історична	На тиждень	2
Технологічна	На тиждень	1
Інформатична	На тиждень	1,5
Мистецька	На тиждень	1
Фізична культура	На тиждень	3
Всього	На тиждень	30 +3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	На тиждень	1
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	31+3

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти (5-6 клас адаптаційний цикл), встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається ліцеєм «Центральний» самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування, допрофільну підготовку;
індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Здоров’я, безпека та добробут », а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти сформовано самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у ліцею «Центральний» за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів можливе враховування результатів їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Так, у 5-х та 6-х класах поділ на групи здійснюється при вивченні таких предметів: англійська мова, німецька мова, інформатика.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Вільне володіння державною мовою	*Уміння:* здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо; · здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; · відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження.
2	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	· *Уміння:* дійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії; · здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; · відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою; · відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації.
3	Математична компетентність	*Уміння:* передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини.
4	Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій	*Уміння:* передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності.
5	Інноваційність	*Уміння:* передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів.
6	Екологічна компетентність	*Уміння:* передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства.
7	Інформаційно-комунікаційна компетентність	*Уміння:* передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності.
8	Навчання впродовж життя	*Уміння:* передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна.
9	Громадянські та соціальні компетентності	*Уміння:* пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають: · спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію; · виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозначності.
10	Культурна компетентність	*Уміння:* передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва.
11	Підприємливість і фінансова грамотність	*Уміння:* передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна
Математична
Природнича
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Інформатична
Технологічна
Мистецька
Фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Форми організації освітнього процесу.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбіновані уроки.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок, відео-уроки тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інструментарій оцінювання

Освітня програма ліцею «Центральний» базової середньої освіти (5-6 клас адаптаційний цикл) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Навчальні програми для 5-6 класів (адаптаційний цикл), укладені на основі модельних програм, затверджені рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2023 року).

Модельні програми, на основі яких укладені навчальні програми для 5-6 класів:

Мовно-літературна освітня галузь:

Українська мова - Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795);

Українська література - Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795);

Зарубіжна література - Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795);

Англійська мова - Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленко О.Я.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795);

Німецька мова - Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Математична освітня галузь

Математика - Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Істер О.С.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Природнича освітня галузь

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» - Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Коршевнюк Т.В.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Географія – Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (Автори: Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Гільберг Т.Г., Даценко Л.М.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795) (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09. 02. 2022 року № 143)

Соціальна і здоров’язбережувальна галузь

Здоров’я, безпека та добробут - Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Громадянська та історична освітня галузь

Вступ до історії України та громадянської освіти – Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас.» для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Історія України. Всесвітня історія – Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. № 795

Інформатична освітня галузь

Інформатика - Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Морзе Н.В., Барна О.В.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Технологічна освітня галузь

Технології - Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Мистецька освітня галузь

Мистецтво - Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л.М., Просіна Л.В.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 12.07.2021 р. №795).

Фізична культура

Фізична культура - Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А.) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, Наказ від 17.08.2022 р. №752).

Мова навчання – українська.

Згідно з рішенням педагогічної ради від 19.05.2023 року (протокол №19), з метою поглибленого вивчення окремих предметів до варіативної складової введено індивідуальні та групові заняття: у 6-х класах з «Математики».

Інваріантна складова навчальних планів в 5-6 класах забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 30.09.2020 р. №898.

Інклюзивна освіта

В умовах інклюзивного середовища планування індивідуального навчального плану для дитини з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до особливостей, що зазначені у висновку інклюзивно-ресурсного центру (Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 21 серпня 2022 р. №ІРЦ-85720/2022/347121).

Індивідуальний навчальний план розроблено на основі навчального плану закладу, що є складовою типової освітньої програми з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводиться на вивчення кожного предмета.

Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачено 4 години. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження в індивідуальному навчальному плані для дитини з особливими освітніми потребами.

Для роботи з дитиною, що має особливі освітні потреби, використовуються сучасні методики та технології. Основною з них є методика особистісно орієнтованого підходу до навчання. Уроки, побудовані на особистісно орієнтованій взаємодії, дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок. Організація і методика упровадження диференційованого навчання дає змогу задовольняти індивідуальні потреби, розвивати сильні сторони дитини та її інтереси в ході уроку. Широко застосовується у роботі з дитиною з особливими освітніми потребами традиційне інтенсивне навчання, яке відбувається під керівництвом учителя й орієнтоване на повне засвоєння базових умінь і понять. Воно може застосовуватись у комбінації з будь-якими формами роботи (фронтальними, груповими, індивідуальними). Для ефективної взаємодії в групах, залучення до такої роботи дитини з особливими освітніми потребами застосовуються групові форми роботи. Також у роботі з дитиною з особливими освітніми потребами широко використовується педагогічна технологія «Створення ситуації успіху».

Форми навчання учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл).

Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти у ліцеї створені умови для засвоєння ними освітньої програми за індивідуальним навчальним планом.

У закладі організована індивідуальна форма здобуття освіти

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

1. Екстернат може організовуватися для осіб, які:

1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

Освітня програма

Комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

ІІ ступеня

(7- 9 класи)

Освітня програма комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради» ІІ ступеня (базова середня освіта) (7-9 класи) розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту», Закону України "Про повну загальну середню освіту" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма ліцею «Центральний» базової середньої освіти (7-9 класи) (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 10);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 року №804, перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язокосвітніх галузей та/або предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік:

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею «Центральний» ІІ ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування, допрофільну підготовку;
індивідуальні заняття та консультації.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у ліцеї «Центральний» за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів можливе враховування результатів їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Так, у ліцеї «Центральний» поділ на групи учнів 7-9 класів здійснюється при вивченні таких предметів: англійська мова, німецька мова, інформатика.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст - бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта (7-9 класи) здобувається, як правило, після здобуття освіти у 6-му класі. Діти, які здобули освіту у 6-му класі на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти (7-9 класи) цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбіновані уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати базової середньої освіти (7-9 класи)

Освітня програма ліцею «Центральний» базової середньої освіти (7-9 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми ліцею «Центральний» базової середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

На реалізацію мети діяльності ліцею «Центральний» при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня 7-9 класи), які у повному обсязі включають інваріантну частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття відповідно освітніх потреб учнів.

Класи

№ наказу

№ таблиці до наказу, назва

7-А, 7-Б,

8-А, 8-Б, 8-В,

9-А, 9-Б, 9-В

Від 20.04.2018 №405

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Таблиця 10

Навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням двох іноземних мов

Мова навчання – українська.

Згідно з рішенням педагогічної ради від 19.05.2023 року (протокол №19), з метою підготовки до предметних олімпіад, державної підсумкової атестації, створення передумов для поглибленого вивчення окремих предметів до варіативної складової введено індивідуальні та групові заняття: у 7-х класах з «Української мови», «Історії України», «Англійської мови», у 8-х класах «Української мови», «Історії України», «Англійської мови», у 9-х класах «Української мови», «Географії». З метою набуття здобувачами освіти життєвих компетентностей, враховуючи запити учнів та батьків, у 8-х класах введено курс за вибором «Основи побутової діяльності» .

Інваріантна складова навчальних планів в 7-9 класах забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту базової середньої освіти.

Викладання навчального предмету «Трудове навчання» (7 клас – 1 год., 8 клас – 1 год., 9 клас – 1 год.) проводиться на базі Міжшкільного ресурсного центру, який забезпечено сучасним обладнанням - 4 майстерні (швейні та слюсарно-столярні майстерні; кулінарна лабораторія, кабінет ІТ-технологій).

Практична частина предмету «Основи здоров’я» в 7-9 класах – по 0,25 год. проводиться на базі Міжшкільного ресурсного центру, в якому функціонують постійно діючі класи безпеки, технічне оснащення яких дозволяє забезпечити освітній процес та постійну активну взаємодію всіх його учасників.

На підставі цього 18 годин, які відведені на викладання цих предметів виводяться з тарифікації закладу освіти.

Форми здобуття освіти:

З метою надання рівного доступу до здобуття освіти, керуючись Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року №8, у ліцеї організовано індивідуальну форму здобуття освіти.

Освітня програма

Комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради

ІІІ ступеня

(10-11 класи)

Освітня програма комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради» (профільна середня освіта) створена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма ліцею «Центральний» профільної середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів для 10-11-их класів (таблиці 2,3);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН України від 23.10.2017 року №1407 та від 24.11.2017 року №1539, перелік яких наведено в таблиці 4 (10-11 класи); пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею «Центральний» (10 клас, 11 клас) (далі – навчальний план).

Навчальний план для 10-х, 11-х класів ліцею «Центральний» розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття.

Навчальний план ліцею «Центральний» для 10 та 11 класів складено на основі таблиць 2,3 типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Історія: Україна і світ (інтегрований курс)» «Громадянська освіта», «Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)», «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10-х класів обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 1 година - «Інформатика» та 2 години «Технології». Із запропонованого переліку учнями 11-ого класу обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 2 години - «Інформатика» та 1 година «Технології».

Частина навчальних годин навчального плану призначена для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети: 10-А клас - історичний профіль («Історія України»); 10-Б клас – англо-математичний профіль («Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)», «Іноземна мова (англійська)»)

- профільні предмети: 11-А клас - біологічний профіль ("Біологія та екологія»); 11-Б клас – історичний профіль («Історія України»)

Рішення про розподіл годин для формування профілю навчання прийнято на засідання педагогічної ради від 19.05.2023 року (протокол №19), враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.

У навчальному плані ліцею «Центральний» ураховано, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;
кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, рекомендованих на профільні предмети;
залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для підсилення годин української мови (10-ті класи додано 1 годину; 11-ті - додано 1 годину), англійської мови (10-ті класи – додано 1 годину; 11-ті класи - додано 1,5 години), математики (10-ті класи – додано 1 годину; 11-ті - додано 1 година) з метою якісної підготовки учнів до ДПА у формі ЗНО або НМТ, враховуючи побажання здобувачів освіти та їх батьків.
Додано дадаткові години на індивідуальні та групові заняття для якісної грунтовної підготовки до ДПА у формі ЗНО або НМТ з української мови (10-ті класи - 1 година, 11-ті класи – 1 година), математики (10 класи – 0,5 години, 11-ті класи – 1 година), англійської мови (10-ий клас – 1 година, 11-ті класи – 0,5 години), біології (10-ий клас – 1 година), географії (11 класи – 0,5 години).

З метою виконання програми предмету «Захист України» (10 клас – 1,5 год., 11 клас – 1,5 год) уроки для учнів 10-11 класів закладу освіти проводять на базі ліцей «Лідер», який має відповідне матеріально-технічне забезпечення та в повному обсязі забезпечує виконання практичної складової програми з предмету.

На підставі цього 12 годин, які відведені на викладання цих предметів виводяться з тарифікації закладу.

Для недопущення перевантаження учнів враховується їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). При оцінюванні учнів, дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти за рішенням педагогічної ради.

Так, у ліцеї «Центральний» поділ на групи учнів 10-11 класів здійснюється при вивченні таких предметів: англійська мова, інформатика.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Основною формою здобуття освіти в ліцеї «Центральний» є очне навчання. В закладі також організовано індивідуальну форму здобуття освіти (екстернатна форма, сімейна (домашня) форма та педагогічний патронаж).

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т.д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати профільної середньої освіти

Освітня програма ліцею «Центральний» профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми ліцею «Центральний» профільної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

На реалізацію мети діяльності ліцею «Центральний» при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття відповідно до профільності та індивідуальних освітніх потреб учнів.

Клас

№ наказу

№ таблиці до наказу, назва

10-А,

10-Б

Від 20.04.2018 №408

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Таблиця 2,3

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

11-А,

11-Б

Від 20.04.2018 №408

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Таблиця 2,3

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

Інваріантна складова навчального плану в 10, 11 класах забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

В старшій школі з метою збереження наступності між ступенями навчання продовжується диференціація за напрямками профільного навчання: історичний (навчальний предмет: історія України), біологічний (навчальний предмет: біологія та екологія), англо-математичний (навчальні предмети: іноземна мова (англійська) та математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

№ з/п	Клас	Предмети профільного рівня	Кількість годин
1.	10-А	Історія України	4
2.	10-Б	Математика Іноземна мова (англійська)	7 6
3.	11-А	Біологія і екологія	4
4.	11-Б	Історія України.	4

Мова навчання – українська.

Програми, що використовуються

освітньою програмою

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

на 2023-2024 навчальний рік

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 1-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Навчання грамоти	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	1	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 2-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2	Читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	2	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 3-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2	Літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	3	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів освіти І ступеня

(для 4-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2	Літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3	Англійська мова	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
5	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
6	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
7	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
8	Музичне мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
9	Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
10	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.	4	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22

Навчальні програми для учнів закладів загальної середньої освіти

ІІ ступеня

(для 7-9-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	УКРАЇНСЬКА МОВА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
2	Українська література	УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
3	Зарубіжна література	ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 6–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2022	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
4	Історія	Історія України. Всесвітня історія 6–9 класи НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2022	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
5	Основи правознавства	Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів	9	Сайт МОН	2022	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
6	Математика	МАТЕМАТИКА 5–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
7	Інформатика	ІНФОРМАТИКА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
8	Географія	ГЕОГРАФІЯ 6– 9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	6-9	Сайт МОН	2022	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
9	Біологія	БІОЛОГІЯ 6–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	6-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
10	Хімія	ХІМІЯ 7–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	7-8	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
11	Фізика	ФIЗИКА 7–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	7-9	Сайт МОН	2017	Наказ МОН України від 07.06.2017 №804
12	Трудове навчання	ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
13	Фізичне виховання	НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
14	Іноземна мова	Англійська мова Німецька мова	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
15	Основи здоров’я	ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я 6 –9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2022	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
16	Художньо- естетичні дисципліни	МИСТЕЦТВО 5– 9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів	5-9	Сайт МОН	2017	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Навчальні програми для учнів закладів загальної середньої освіти

ІІІ ступеня

(для 10-11-х класів)

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Видавництво	Рік видання	Гриф
1	Українська мова	Українська мова. 10-11 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
2	Українська література	Українська література 10-11 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
3	Зарубіжна література	Зарубіжна література. Рівень стандарту	10-11	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 03.08.2022 №698
4	Історія України	Історія України, Всесвітня історія.	10-А 11-Б	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
5	Всесвітн історія	Історія України, Всесвітня історія.	10-А 11-Б	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
6	Історія: Україна і світ	Історія: Україна і світ. (інтегрований курс)	10-Б 11-А	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 03.08.2022 №698
7	Громадянська освіта	Громадянська освіта (інтегрований курс)	10	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 03.08.2022 №698
8	Математика	Математика. Рівень стандарту	10-А 11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
9	Математика	Математика. Профільний рівень	10-Б	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
10	Інформатика	Інформатика. Рівень стандарту.	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
11	Географія	Географія. Рівень стандарту	10-11	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 03.08.2022 №698
12	Біологія	Біологія і екологія. Рівень стандарту.	10 11-Б	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
13	Біологія	Біологія і екологія. Профільний рівень.	11-А	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
14	Хімія	Хімія. Рівень стандарту.	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
15	Фізика	Фізика. Рівень стандарту.	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539
16	Астрономія	Астрономія. Рівень стандарту.	11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539
17	Фізичне виховання	Фізична культура. Рівень стандарту.	10-11	Сайт МОН	2022	Наказ МОН від 03.08.2022 №698
18	Іноземні мови	Іноземні мови. Рівень стандарту, профільний рівень.	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407
19	Технології	Технології. Рівень стандарту.	10-11	Сайт МОН	2017	Наказ МОН від 23.10.2017 №1407

Програми варіативної частини освітньої програми

Ліцею «Центральний» Кропивницької міської ради

на 2023-2024 н.р.

№ з/п	Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Рік видання	Гриф
1	Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення»	Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення» О. Гісь	1-А, 1-Б	2019	Лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г-528
2	Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення»	Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення» О. Гісь	2-А, 2-Б , 2-В	2019	Лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г-528
3	Курс за вибором «Основи побутової діяльності»	Курс за вибором «Основи побутової діяльності» Ірина Ходзицька, Василь Чхало	8-А, 8-Б, 8-В	2019	Лист ІМЗО від 03.07.2019 № 22.1/12-Г-533

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ І - СТУПЕНЯ

Оцінювання учнів 1-4-х класів відбувається згідно з наказом МОН України № 813 від 13.07.2021 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатівнавчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», з урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 1/9530-22 від 19.08.2022 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».

Оцінювання - це процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Оцінювання здійснюють з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів i здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання учнів 1-4 класів закладу грунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, оріентувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Реалізацію формувальної функції оцінювання вчителі закладу забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес ïx досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти i оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них педагоги виокремлюють об’єктивні результати навчання (знання про предмети i явища навколишнього світу, взаємозв’язки i відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, ïx аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних здійснюється під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною, за способом виконання - yснoю (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).

На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу вчителі закладу використовують вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення називає рівень результату навчання. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки о досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність i точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість i гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);
сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізацїї навчальної діяльності: рівень розпізнавання i копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, інтересу, відповідальності.

Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання

учнів 1-4-х класів

Оцінка результатів навчання	Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці
Високий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: -визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx та взаємопов’язані з ними об’єкти; -характеризує об'єкти, визначає ïx спільні й відмінні ознаки, властивості; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; класифікує об’єкти; -застосовує й комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; -знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформацію з доступних джерел, узагальнює її, оцінює достовірність інформацїї; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему, діаграму) текстову; -прогнозує можливий результат, випробовує різні способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань, i пропонує відповіді на них; підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання завдань; співвідносить результати виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів; обгрунтовує способи виконання завдань та ïx результати; аналізує, оцінює ïx, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення планує подальші навчальні дії. -визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx; -називає самостійно істотні ознаки об'єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів; групує об’єкти; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; -застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; -знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; -перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову; -пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань; ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок пpo досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки
Середній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізацїї навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: -визначає об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx; для досягнення результату потребує уточнень завдання; -називає істотні ознаки об'єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів, угруповує об’єкти відповідно до умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з учителем/однокласниками; -відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз'яснень для досягнення результату; -знаходить інформацію у запропонованих джерелах; -перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя; -коментує навчальні дїї короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам'ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб i результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/неправильність результату; -визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення/виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.
Достатній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: -визначає самостійно об’єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; -називає самостійно істотні ознаки об’єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об’єктів; угруповує об’єкти; установлює причиново-наслідкові зв’язки між об’єктами; -застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; -знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову; -пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосується об’єктів завдань; ілюструє розуміння приколадами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки.
Початковий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового ïx пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій: -розпізнає i називає об'єкти, пpo які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами; -називає окремі ознаки об'єктів; -відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок; -знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/ прочитаної інформації усно/за допомогою малюнка; -коментує окремі операцїї короткими репліками на основі пропонованих запитань; співвідносить результат виконання завдання із зразком; констатує за підказкою правильність/ неправильність результату

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (a6o осіб, що ïx замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

Формувальне оцінювання здійснюється в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем. Оцінювальну діяльність розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) i завершують оцінюванням результату учителем.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

-Формулювання об’єктивних i зрозумілих для учнів навчальних цілей.

-Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання.

-Формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання.

-Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).

-Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Результати формувального оцінювання виражають вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів.

Основою формулювання оцінювальних суджень можуть бути орієнтовні рамки оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі.

В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо

подолання утруднень, за ïx наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу ïx досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо ïx покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо).

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводять тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв’язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов’язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Ïï проводять з метою:

визначення якісних i кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі; виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно- тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень; прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахуванням шляхів удосконалення методики навчання.

Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами виконання яких можна отримати об’єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов’язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом.

Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі визначають з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.

Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/ конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

3 предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам’ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінаціі навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності ïx поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. Кількість разів уміщення одного i того ж навчального завдання (кількість аудіювань, диктантів тощо) учитель може визначати з урахуванням особливостей формування певного очікуваного результату навчання та стану його досягнення учнями. 3 урахуванням дидактичної доцільності діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі й містити тестові завдання закритого i відкритого типів.

3 предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.). Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах вчитель може здійснювати самостійно. Водночас можна скористатися порадами щодо комбінування завдань у діагностувальних робіт з мови навчання.

3 математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису i порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання i запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв’язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався. Водночас учитель може про них робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай, може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.

3 інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплюс природничу, соціальну i здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого i відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні poботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» i «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.

Кількість i періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/інтегрованого курсу учитель визначає самостійно під час складання календарно-тематичного плану.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання зіставляють навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік визначають з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» i «Фізкультурна» здійснюють шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

3 метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння i досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнюють результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначають стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки ïx формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв’язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі виявлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індпвідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкову (річну) оцінку визначають з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчус покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі i свідоцтвах досягнень учнів.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Підставою для зарахування учнів до 5 класу с свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання можуть бути схарактеризовані рівневою оцінкою, що затверджене рішенням педагогічної ради.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІІ ступеня

(5-6 КЛАС АДАПТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ), ЯКІ ЗДОБУВАЮТЬ ОСВІТУ ВІДПОВІДНО ДО НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-х класів у закладі визначені нормативними документами: Наказом Міністерства освіти і науки україни від 01.04.2022 року №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

За рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2023 року) учні 5-6-х класів з 1 вересня поточного року оцінюються за бальною шкалою оцінювання.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета чи інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у Свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета чи інтегрованого курсу.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового державного стандарту базової середньої освіти

Бальна шкала оцінювання відповідає таким орієнтовним критеріям оцінювання результатів навчання учнів:

Високий рівень:

12 балів – наявність та усвідомлене використання системних і міцних знань у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійний аналіз, оцінка, узагальнення опанованого матеріалу та користування джерелами інформації, прийняття обґрунтованих рішень;
11 балів – наявність та аргументоване використання гнучких знань у різних ситуаціях, пошук та аналіз інформації, постановка та розв'язування проблем;
10 балів – наявність та використання повних і глибоких знань у практичній діяльності, формулювання висновків та узагальнень.

Достатній рівень:

9 балів – добре володіння вивченим матеріалом, застосування знань у стандартних ситуаціях, аналіз і систематизація інформації, використання загальновідомих доказів із самостійною і правильною аргументацією;
8 балів – наявність достатніх знань, застосування вивченого матеріалу у стандартних ситуаціях, намагання аналізувати та встановлювати найсуттєвіші зв'язки та залежність між явищами та фактами, формулювання висновків, надання логічних відповідей, які мають неточності;
7 балів – правильне відтворення навчального матеріалу, знання основоположних теорій і фактів, наведення окремих власних прикладів на підтвердження певних думок, частковий контроль власних навчальних дій.

Середній рівень:

6 балів – виявлення знань й розумінь основних положень навчального матеріалу, надання правильних, але недостатньо осмислених відповідей, застосування знань при виконанні завдань за зразком.
5 балів – відтворення основного навчального матеріалу, визначення понять чи формулювання правил із помилками та неточностями;
4 бали – відтворення основного навчального матеріалу за допомогою вчителя, повторення за зразком певної операції чи дії.

Початковий рівень:

3 бали – відтворення частини навчального матеріалу, виконання елементарних завдань за допомогою вчителя;
2 бали – відтворення незначної частини навчального матеріалу, наявність нечітких уявлень про об'єкт вивчення;
1 бал – розрізнення об'єктів вивчення.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ІІ-ІІІ СТУПЕНЯ (7-11 класи)

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 7-11-х класів у закладі визначені нормативними документами: Наказом МОНУ від 13.04.2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та Наказом МОНУ від 21.08.2013 року №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

1. Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
якість знань;
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
самостійність оцінних суджень.

4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

У 6-11 класах класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".

Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (поточне) оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

4) зовнішнє незалежне оцінювання.

Формувальне (поточне) та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається учневі.

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання випускників на кожному ступені навчання визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі (у відповідному закладі).

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів

основної й старшої школи (7-11 класи)

Рівні навчальних	Бали	Вимоги до знань, умінь і навичок учнів досягнень
I. Початковий	1	Учні розрізняють об'єкти вивчення
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть \|повторити за зразком певну операцію, дію.
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.
	8	Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують \|загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Українська мова та мови національних меншин

Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативнодіяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Оцінювання мовленнєвої компетентності учнів

І. Аудіювання (слухання розуміння)

Оцінюється здатність учнів сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причиннонаслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражальнозображувальні засоби прослуханого тексту; давати оцінку прослуханому.

ІІ. Читання

Читання вголос

Оцінюється здатність учнів:

– демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

– виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

– виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;

– пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);

– емоційно реагувати на прочитане;

– знаходити в тексті незнайомі слова.

Вимоги до оцінювання

Рівень	Бали	Характеристика читання
Початковий	1-3	Учні демонструють повільне, емоційно невиразне читання; структурують текст і речення; зрідка вдаються до засобів виразного читання, інтонують речення зі значною кількістю помилок;
Середній	4-6	Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення; демонструють недостатньо плавне й виразне читання; припускаються помилок в інтонуванні, вимові, не завжди роблять логічний наголос; читають недостатньо емоційно; не вирізняють у тексті незнайомі слова.
Достатній	7-9	Учні читають плавно, емоційно виразно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й самостійно поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних помилок чи недоліків (у вираженні авторського задуму, виконанні комунікативного завдання; дотриманні норм орфоепії, дикції тощо); не завжди вирізняють у тексті незнайомі слова.
Високий	10-12	Учні читають плавно, швидко, емоційно виразно, із дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм; поділяють речення на смислові відрізки; розуміють авторський задум, стильові особливості тексту, успішно розв’язують комунікативне завдання; звертають увагу на незрозумілі слова.

Читання мовчки

Оцінюється здатність учнів:

– читати незнайомий текст із належною швидкістю;

– розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;

– визначати причиннонаслідкові зв’язки між частинами тексту;

– відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;

– спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;

– знаходити в тексті незнайомі слова;

– демонструвати різні види читання.

ІII. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення

Оцінюється здатність учнів: ініціювати комунікативну взаємодію; налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію; адекватно реагувати на співрозмовника; демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; добирати аргументи на підтвердження власної позиції; здійснювати адекватний добір мовновиражальних засобів; формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь; у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством; володіти типами мовленнєвої діяльності; відчувати стан співрозмовника; організовувати конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій; користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови; дотримуватися теми спілкування; дотримуватися норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).

Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

Рівень	Характеристика складених учнями діалогів	Бали
Початковий	Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати прості й однотипні за будовою запитання, припускаючись помилок різного характеру; демонструє небагатий лексикофразеологічний запас; допускає мовні й логічні помилки; не ініціює спілкування; не використовує прийоми налагодження й підтримування контакту; губиться в конфліктній ситуації; комунікативної мети досягає частково.	1-3
Середній	Учень (учениця) досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, дотримується основних правил поведінки під час розмови, норм етикету, проте йому бракує самостійності суджень, аргументації в досягненні комунікативної мети, лаконізму, інформаційної новизни; демонструє елементарні правила ввічливості під час розмови; як репліки використовує переважно прості й неповні речення; добирає переважно слабкі аргументи; ставить елементарні запитання, однак інколи губиться під час відповіді на поставлені йому запитання.	4-6
Достатній	Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі на основі проблемної ситуації, демонструє достатню обізнаність у темі розмови, здатність ініціювати спілкування, вправність у доборі прийомів підтримування міжособистісної комунікації; дотримується культури мовлення, чітко висловлює думки, виявляє вміння формулювати цікаві запитання, дати влучну, дотепну відповідь; його репліки розгорнуті, змістовні, переконливі; у ставленні до співрозмовника толерантний, стриманий, коректний; але в діалозі трапляються недоліки: відхилення від теми, нечітко виражена особиста позиція співрозмовників, недостатньо сильних аргументів; у мовленні допускає помилки.	7-9
Високий	Учень (учениця) вправно бере участь у діалозі на основі будьякої ситуації, уміє слухати й дотримується почерговості у розмові, демонструє мовну вправність (дотримання норм літературної мови, правил культури мовлення); добре обізнаний у темі розмови; переконливо й оригінально аргументує свою позицію, добираючи сильні докази, зокрема й з власного досвіду, зіставляє й аналізує різні погляди на предмет, із розумінням ставиться до думки іншого, дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові; виявляє здатність конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації.	10-12

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Оцінюється здатність учнів: виявляти обізнаність із теми, що розкривається (усно чи письмово); здобувати потрібну інформацію в різноманітних джерелах (зокрема користуватися ІКТ) для створення власних усних і письмових висловлювань; будувати висловлювання певного обсягу, типу й стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо) і використовуючи мовні засоби оформлення; продукувати чітке, плавне, зв’язне мовлення з ефективною логічною структурою, що допомагає слухачеві сприйняти й запам’ятати почуте; будувати композиційно й змістовно завершене висловлювання; ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; формулювати основну думку висловлювання; розкривати тему висловлювання тощо.

Під час оцінювання усного монологічного мовлення враховуються також такі аспекти: здатність дотримуватися культури мовлення й правил спілкування з урахуванням мовленнєвих ситуацій; виявляти певний рівень творчої діяльності; вільно й невимушено триматися перед слухачами, підтримувати з ними зоровий контакт; доцільно й ефективно використовувати позамовні засоби (постава, міміка, жести).

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I. Початковий	1	Учень (учениця)будує лише окремі не пов’язані між собою речення; бідне лексичне і граматичне оформлення роботи.	15-16 і більше
I. Початковий	2	Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.	13-14	9-10
I. Початковий	3	Учень (учениця)демонструє висловлювання, що не є завершеним текстом; у роботі порушена послідовність й чіткість викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової і стилістичної єдності; активний словник бідний, граматична будова висловлювання недосконала.	11-12
II. Середній	4	Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) за обсягом становить трохи більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; бракує повноти, ґрунтовності, послідовності й переконливості у формулюванні думок; порушено пропорційність композиційних частин; чіткішого розмежування потребують основна й другорядна інформація; урізноманітнення потребує лексикофразеологічний запас і граматична будова; немає самостійних суджень і висновків.	9-10
	5	За обсягом робота близька до норми, композиційно завершена; проте потребує більше самостійних суджень, узагальнень і ґрунтовних висновків; удосконалення потребує лексичне оформлення; основна думка формулюється невиразно, стандартно; бракує сильних аргументів, яскравих мовних засобів.	7-8	7-8
	6	За обсягом висловлювання сягає норми; композиційна будова пропорційна; для повного розкриття теми бракує доказовості, самостійних суджень; виклад загалом зв’язний, але учень не вміє самостійно творчо мислити, належно аргументувати думки, влучно добирати слова й вирази, демонструвати багатство синтаксичних конструкцій.	5-6
III. Достатній	7	Учень (учениця) виявляє обізнаність із теми; демонструє здатність самостійно створювати зв’язний, із елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але подекуди порушує логіку викладу думок; бракує сильних аргументів на користь основної думки; потребує вдосконалення грамотність і збагачення засобами виразності активний словник.	4	56
	8	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; виявляє обізнаність із теми, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.	3
	9	Учень (учениця) демонструє здатність самостійно будувати висловлювання певного обсягу, типу і стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; виклад думок послідовний, достатній для розкриття теми, логічний (з урахуванням виду переказу); авторська позиція загалом чітка й зрозуміла; вдало дібрано лексичні засоби, однак потребує вдосконалення граматичне оформлення роботи; урізноманітнює синтаксичну будову твору; демонструє навички робити висновки й узагальнення; розмежовувати сильні й слабкі аргументи.	1+1 (НЕГРУБА)
IV. Високий	10	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник, граматичну правильність; дотримується стильової єдності й виразності тексту. У роботі бракує засобів мовної виразності.	1	3
	11	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) оригінальний текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник і мовну грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, дотримується стильової єдності й виразності тексту; використовує мовні засоби виразності.	1 (негруба)	2
	12	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) яскравий оригінальний за ідеєю й мовним оформленням текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник і мовну грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, робота відзначається стилістичною довершеністю, наявністю оригінальних мовних засобів виразності. Робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.	–	1

Оцінювання мовної компетентності учнів

ІV. Оцінювання знань з мови й мовних умінь

У процесі навчання української мови та мов національних меншин застосовують такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий, річний і державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання розглядаємо як обов’язковий компонент процесу оволодіння учнями навчальним матеріалом уроку. Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Основні завдання його такі: мотивувати учнів до активної діяльності; визначати рівень розуміння й первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними й засвоєним змістом попередніх тем; закріплювати здобуті знання, набуті вміння й навички. Цей вид контролю має усну й письмову форми, що передбачають різні види.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Перевірці підлягають знання й уміння з мови, необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць. Учням пропонується розпізнавати вивчені мовні явища; групувати, класифікувати; сполучувати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо; виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок і з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок й обов’язкових робіт із різних видів мовленнєвої діяльності й правопису з урахуванням рівня сформованості навичок учня працювати самостійно й у колективі. Річний бал виставляють на основі семестрових балів.

V. Оцінювання правописної компетентності учнів

Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.

Основною формою контролю за рівнем сформованості в учнів правописної компетентності є контрольний диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу.

Контрольна перевірка з української мови та мов національних меншин здійснюється фронтально та індивідуально. Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. Результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Українська та світова література, літератури національних меншин

Головною метою вивчення предметів «Українська література», «Світова література», «Літератури національних меншин» у закладах загальної середньої освіти є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

формуватив учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
виховуватиповагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
даватишколярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
навчатиучнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
розвиватиусне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
формуватив учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовноестетичний потенціал художньої літератури;
виховуватиповагу до книги як універсального носія інформації,
відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
прищеплюватишколярам високий естетичний смак.

На уроках літератури домінантною формою навчання і контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і спонукає учнів розмірковувати, робити узагальнення і висновки, аргументовано висловлювати власні думки. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати: контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт, виразне читання художніх текстів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з української, світової та літератур національних меншин має здійснюватися за такими вимогами:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
I. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище.
	2	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища.
	3	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя).
II. Середній	4	Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.
	6	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті.
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні ціліснокомплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
ІV. Високий	10	Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал.
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності.
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості.

Іноземні мови

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий		Аудіювання*
	1	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	2	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	3	Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
Середній	4	Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.
	6	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.
Достатній	7	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	8	Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.
	9	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні.
Високий	10	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.
	11	Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	12	Учень (учениця) без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні.
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;
Початковий		Читання*
	1	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.
	2	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався.
	3	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.
Середній	4	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	6	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.
	8	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.
	9	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.
Високий	10	Учень (учениця) уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.
	11	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.
	12	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;
Початковий		Говоріння*
	1	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	2	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	3	Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.
Середній	4	Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.
	5	Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
	6	Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову відповідно до мовленнєвої ситуації. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.
	8	Учень (учениця) уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативних завдань використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
	9	Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативних завдань використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
Високий	10	Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативних завдань, не допускає фонематичних помилок.
	11	Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.
	12	Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;

Письмо*

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)	Грамотність
Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)	Припустима кількість орфографічних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок
Початковий	1	Учень (учениця) уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок.	8	9
	2	Учень (учениця) уміє писати вивчені словосполучення.	6	9
	3	Учень (учениця) уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно насичений.	6	8
Середній	4	Учень (учениця) уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.	6	6
	5	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо	45	5
	6	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення/ листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо.	45	5
Достатній	7	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	4	4
	8	Учень (учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	3
	9	Учень (учениця) уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	2
Високий	10	Учень (учениця) уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо.	2	1
	11	Учень (учениця) уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних помилок, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо).	12
	12	Учень (учениця) уміє надати в письмовому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Історія

При оцінюванні навчальних досягнень з історії за основу береться:

– поступове зростання рівня вимог до учнів від класу до класу відповідно до рівня набуття учнями ключових та предметних компетентностей;

– рівень оволодіння основними питаннями змісту та переліком вмінь і навичок, що їх учні мають набути під час вивчення курсів історії України та всесвітньої історії відповідно з врахуванням вікових особливостей пізнавального процесу школярів.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця) може повторити тему уроку, назвати однедва поняття, які вивчалися протягом теми, одну-дві події, персоналії чи історикогеографічні об’єкти, що вивчалися протягом теми.
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історикогеографічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двоматрьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям; може пояснити легенду історичної карти
Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи однудві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історикогеографічні об’єкти та використовує карту для локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історикогеографічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами ( речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо)
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьохчотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми
Достатній	7	Учень (учениця) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причиннонаслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах періоду з курсу історії України та всесвітньої історії; використовує історичну карту як джерело знань
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причиннонаслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти
Високий	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на запропоновані історичні джерела; порівнює і систематизує дані історичних джерел, включаючи історичні карти; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії в межах вивченого історичного періоду
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може аргументовано висловлювати власні судження в усній та письмовій формі, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії; аналізує історичні джерела в їх багатоаспектному та багато перспективному вимірі.
	12	Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; самостійно добирає інформацію про минуле, аналізує та узагальнює її, пов’язує конкретну тему з широким історичним контекстом, використовує міжпредметні зв’язки.

ДОДАТОК

ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛІЦЕЙ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКООЇ РАДИ»

НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ НА 2023-2024 н.р.

СКЛАДЕНО НА ОСНОВІ ОСВТНЬОЇ ПРОГРАМИ, СХВАЛЕНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ (Протокол №19 від 19.05.2023 р.)

ТА ЗАТВЕРДЖЕНОЇ НАКАЗОМ ДИРЕКТОРА від 19.05.2023 р. №157

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 1-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з українською мовою навчання на 2023/2024 н. р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі типової освітньої програми для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко ( затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22)

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	1-А	1-Б
ІНВАРІАНТИВНИЙ СКЛАДНИК
1.	Мовно-літературна, у тому числі українська мова і література	Інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»	7	7
2.	Іноземна мова	Англійська мова	2	2
3.	Математична	Математика	4	4
4.	Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3
5.	Технологічна	Дизайн і технології	1	1
6.	Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
6.	Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
7.	Фізкультурна	Фізична культура	3	3
Усього:			19+3	19+3
ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК			1	1
Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення»			1	1
Гранично допустиме навантаження на учня			20	20
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ			23	23

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 2-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з українською мовою навчання на 2023/2024 н. р.

(5-денний робочий тиждень)

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	2-А	2-Б	2-В
ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК
1.	Мовно-літературна, у тому числі українська мова і література	Українська мова	3,5	3,5	3,5
1.		Читання	3,5	3,5	3,5
2.	Іноземна мова	Англійська мова	3	3	3
3.	Математична	Математика	4	4	4
4.	Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3	3
5.	Технологічна	Дизайн і технології	1	1	1
6.	Інофрматична	Інформатика	1	1	1
7.	Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1
7.	Мистецька	Образотворче мистецтво	-	-	-
8.	Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3
Усього:			20+3	20+3	20+3
ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК			2	2	2
Образотворче мистецтво			1	1	1
Навчальна програма «Розвиток продуктивного мислення»			1	1	1
Гранично допустиме навантаження на учня			22	22	22
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ			25	25	25

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 3-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з українською мовою навчання на 2023/2024 н. р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі типової освітньої програми для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко ( затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743-22)

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	3-А	3-Б
ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК
1.	Мовно-літературна, у тому числі українська мова і література	Українська мова	3,5	3,5
1.		Літературне читання	3,5	3,5
2.	Іноземна мова	Англійська мова	3	3
3.	Математична	Математика	5	5
4.	Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3
5.	Технологічна	Дизайн і технології	-	-
6.	Інформатична	Інформатика	1	1
7.	Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
7.	Мистецька	Образотворче мистецтво	-	-
8.	Фізкультурна	Фізична культура	3	3
Усього:			20+3	20+3
ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК			3	3
Образотворче мистецтво			1	1
Дизайн і технології			1	1
Англійська мова (індивідуальні консультації та групові заняття).			1	1
Гранично допустиме навантаження на учня			23	23
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ			26	26

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 4-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з українською мовою навчання на 2023/2024 н. р.

(5-денний робочий тиждень)

№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
№ з/п	Освітні галузі	Навчальні предмети	4-А		4-Б	4-В
ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК
1.	Мовно-літературна, у тому числі українська мова і література	Українська мова		3,5	3,5	3,5
1.		Літературне читання		3,5	3,5	3,5
2.	Іноземна мова	Англійська мова		3	3	3
3.	Математична	Математика		5	5	5
4.	Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ		3	3	3
5.	Технологічна	Дизайн і технології		-	-	-
	Інофрматична	Інформатика		1	1	1
6.	Мистецька	Музичне мистецтво		1	1	1
6.	Мистецька	Образотворче мистецтво		-	-	-
8.	Фізкультурна	Фізична культура		3	3	3
Усього:				20+3	20+3	20+3
ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК				3	3	3
Образотворче мистецтво				1	1	1
Дизайн і технології				1	1	1
Англійська мова (індивідуальні консультації та групові заняття).				1	1	1
Гранично допустиме навантаження на учня				23	23	23
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ				26	26	26

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі Додатку 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

(наказ МОН України від 19.02.2021 № 235)

№ з/п	Освітні галузі	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень
№ з/п	Освітні галузі	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	5-А	5-Б	5В
1.	Мовно-літературна	Українська мова	4	4	4
		Українська література	2	2	2
		Зарубіжна література	1,5	1,5	1,5
		Іноземна мова (англійська)	5	5	5
		Друга іноземна мова (німецька) (вибірковий освітній компонент)	2	2	2
2.	Математична	Математика	5	5	5
3.	Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	2
4.	Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1	1	1
5.	Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти	1,5	1,5	1,5
6.	Інформатична	Інформатика	2	2	2
7.	Технологічна	Технології	1	1	1
8.	Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	1	1	1
9.	Фізична культура	Фізична культура	3	3	3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)			28+3	28+3	28+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять			-	-	-
Гранично допустиме навчальне навантаження			28	28	28
ВСЬОГО (БЕЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ + ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА; БЕЗ ВРАХУВАННЯ ПОДІЛУ КЛАСІВ НА ГРУПИ)			28+3	28+3	28+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 6-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі Додатку 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

(наказ МОН України від 19.02.2021 № 235)

№ з/п	Освітні галузі	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень
№ з/п	Освітні галузі	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	6-А	6-Б	6-В
1.	Мовно-літературна	Українська мова	4	4	4
		Українська література	2	2	2
		Зарубіжна література	1,5	1,5	1,5
		Іноземна мова (англійська)	5	5	5
		Друга іноземна мова (німецька) (вибірковий освітній компонент)	2	2	2
2.	Математична	Математика	5	5	5
3.	Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	2
3.	Природнича	Географія	2	2	2
4.	Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1	1	1
5.	Громадянська та історична	Історія України. Всесвітня історія	2	2	2
6.	Інформатична	Інформатика	1,5	1,5	1,5
7.	Технологічна	Технології	1	1	1
8.	Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	1	1	1
9.	Фізична культура	Фізична культура	3	3	3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)			30+3	30+3	30+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять			1	1	1
*Індивідуальні консультації та групові заняття:*			1	1	1
1.	Математика		1	1	1
Гранично допустиме навчальне навантаження			31	31	31
ВСЬОГО (БЕЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ + ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА; БЕЗ ВРАХУВАННЯ ПОДІЛУ КЛАСІВ НА ГРУПИ)			31+3	31+3	31+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі таблиці 10

(наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	Кількість годин по класах
№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	7-А	7-Б
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
1.	Мови і література		Українська мова	2,5	2,5
			Українська література	2	2
			Перша іноземна мова (англійська)	2	2
			Друга іноземна мова (німецька)	2	2
			Зарубіжна література	2	2
2.	Суспільствознавство		Історія України	1	1
			Всесвітня історія	1	1
			Основи правознавства	-	-
3.	Мистецтво		Музичне мистецтво	1	1
			Образотворче мистецтво	1	1
			Мистецтво	-	-
4.	Математика		Математика	-	-
			Алгебра	2	2
			Геометрія	2	2
5.	Природознавство		Природознавство	-	-
			Біологія	2	2
			Географія	2	2
			Фізика	2	2
			Хімія	1,5	1,5
6.	Технології		Трудове навчання	1	1
6.	Технології		Інформатика	1	1
7.	Здоров’я і фізична культура		Основи здоров’я	1	1
7.	Здоров’я і фізична культура		Фізична культура	3	3
Разом				29+3	29+3
Додатковий час				3	3
*Індивідуальні заняття:*				3	3
1.		Українська мова		1	1
2.		Історія України		1	1
3.		Англійська мова		1	1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня				32	32
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ:				32+3	32+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі таблиці 10 (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	Кількість годин по класах
№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	8-А	8-Б	8-В
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
1.	Мови і література		Українська мова	2	2	2
			Українська література	2	2	2
			Перша іноземна мова (англійська)	2	2	2
			Друга іноземна мова (німецька)	2	2	2
			Зарубіжна література	2	2	2
2.	Суспільствознавство		Історія України	1,5	1,5	1,5
			Всесвітня історія	1	1	1
			Основи правознавства	-	-	-
3.	Мистецтво		Музичне мистецтво	-	-	-
			Образотворче мистецтво	-	-	-
			Мистецтво	1	1	1
4.	Математика		Математика	-	-	-
			Алгебра	2	2	2
			Геометрія	2	2	2
5.	Природознавство		Природознавство	-	-	-
			Біологія	2	2	2
			Географія	2	2	2
			Фізика	2	2	2
			Хімія	2	2	2
6.	Технології		Трудове навчання	1	1	1
6.	Технології		Інформатика	2	2	2
7.	Здоров’я і фізична культура		Основи здоров’я	1	1	1
7.	Здоров’я і фізична культура		Фізична культура	3	3	3
Разом				29,5+3	29,5+3	29,5+3
Додатковий час				3,5	3,5	3,5
Трудове навчання				-	-	1
*Курси за вибором:*				1	1	1
Основи побутової діяльності				1	1	1
*Індивідуальні заняття:*				2,5	2,5	1,5
1.		Українська мова		1	1	1
2.		Історія України		1	1	-
3.		Англійська мова		0,5	0,5	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня				33	33	33
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ:				33+3	33+3	33+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 9-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі таблиці 10

(наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	Кількість годин по класах
№ з/п	Освітні галузі		Навчальні предмети	9-А	9-Б	9-В
	ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
1.	Мови і література		Українська мова	2	2	2
			Українська література	2	2	2
			Перша іноземна мова (англійська)	2	2	2
			Друга іноземна мова (німецька)	2	2	2
			Зарубіжна література	2	2	2
2.	Суспільствознавство		Історія України	1,5	1,5	1,5
			Всесвітня історія	1	1	1
			Основи правознавства	1	1	1
3.	Мистецтво		Мистецтво	-	-	-
4.	Математика		Математика	-	-	-
			Алгебра	2	2	2
			Геометрія	2	2	2
5.	Природознавство		Біологія	2	2	2
			Географія	1,5	1,5	1,5
			Фізика	3	3	3
			Хімія	2	2	2
6.	Технології		Трудове навчання	1	1	1
6.	Технології		Інформатика	2	2	2
7.	Здоров’я і фізична культура		Основи здоров’я	1	1	1
7.	Здоров’я і фізична культура		Фізична культура	3	3	3
Разом				30+3	30+3	30+3
Додатковий час				3	3	3
Мистецтво				1	1	1
Трудове навчання				-	1	1
*Індивідуальні заняття*				2	1	1
1.		Українська мова		1	-	1
2.		Географія		1	1	-
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня				33	33	33
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ:				33+3	33+3	33+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 10-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі таблиць 2, 3 для 10-11-х класів

(наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

№ з/п	Навчальні предмети		Кількість годин по класах
			10-А	10-Б
			Історія	Математика/англійська мова	Математика (профіль)	Англійська мова (профіль)
Базові предмети
1.	Українська мова		3	3
2.	Українська література		2	2
3.	Зарубіжна література		1	1
4.	Іноземна мова (англійська)		3	3		3
5.	Історія України		4	-
6.	Всесвітня історія		2	-
7.	Історія: Україна і світ (інтегрований курс)		-	3
8.	Громадянська освіта		1	1
9.	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		4	4	3
10.	Біологія і екологія		2	2
11.	Географія		1,5	1,5
12.	Фізика		2,5	2,5
13.	Хімія		1,5	1,5
14.	Фізична культура		3	3
15.	Захист України		1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети
16.	Інформатика		1	1
17.	Технології		2	2
*Разом:*			35	32	3	3
Додаткові години на індивідуальні заняття			3	3
		Українська мова	1	1
		Математика	0,5	0,5
		Англійська мова	-	1
		Біологія	1	-
		Громадянська освіта	0,5	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня			33	33
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ:			38	38

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 11-х класів

комунального закладу «Ліцей «Центральний»

Кропивницької міської ради»

з навчанням українською мовою на 2023/2024 н.р.

(5-денний робочий тиждень)

На основі таблиць 1, 2, 3 для 10-11-х класів

(наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

№ з/п	Навчальні предмети	Кількість годин по класах
№ з/п	Навчальні предмети	11-А Біологічний		11-Б Історичний
Базові предмети
1.	Українська мова		3	3
2.	Українська література		2	2
3.	Зарубіжна література		1	1
4.	Іноземна мова (англійська)		3,5	3,5
5.	Історія України		-	4
6.	Всесвітня історія		-	1
7.	Історія: Україна і світ (інтегрований курс)		3	-
8.	Громадянська освіта:		-	-
9.	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		5	5
10.	Біологія і екологія		4	2
11.	Географія		1	1
12.	Фізика		2,5	2,5
13.	Астрономія		0,5	0,5
14.	Хімія		2	2
15.	Фізична культура		3	3
16.	Захист України		1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети
17.	Інформатика		2	2
18.	Технології		1	1
*Разом*:			35	35
Додаткові години на індивідуальні заняття			3	3
1.	Українська мова		1	1
2.	Математика		1	1
3.	Англійська мова		0,5	0,5
4.	Географія		0,5	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня			33	33
ВСЬОГО ФІНАНСУЄТЬСЯ:			38	38

Прозорість

Освітня програма

Українська мова

Я досліджую світ

Дизайн і технології

Фізична культура

Українська мова

(навчальний предмет)

Літературне читання

Пояснювальна записка

Іноземна мова

Математика

Я досліджую світ

Дизайн і технології

Інформатика

Мистецтво

Фізична культура

Популярні матеріали

Копірайт

Інформація про сайт