З 1 ПО 31 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ ПРОХОДИТИМЕ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК ПІД ГАСЛОМ «ЧИТАЮЧА ШКІЛЬНА РОДИНА - СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ БІБЛІОТЕКИ»
ПЛАН
проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек –
2024-2025 навчальний рік
«Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки»
|
№ з/п |
Назва заходу |
Цільова аудиторія |
|
1. |
Відкриття місячника, оголошення плану проведення.Розміщення на сайті ліцею інформації про Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек - 2024 |
1-11 |
|
2. |
Флешмоб «Фотомить з книгою». |
1-11 |
|
3. |
Бібліофреш «Книги про Україну та визначних українців». |
1-11 |
|
4. |
Рейд перевірки стану підручників та художньої літератури в рамках місячника. |
1-11 |
|
5. |
Марафон «Читацькі перегони» з 02. 10 – 30.10. |
1-11 |
|
6. |
Творча зустріч з письменниками рідного краю «Країна книжкових цікавинок». |
9 |
|
7. |
Година шани «Шануємо Вас, наші захисники!». |
3-4 |
|
8. |
Літературний конкурс «Моя історія про книгу і читання». |
2-3 |
|
9. |
Буккросинг «Передай книжку другу!» |
1-11 |
|
10. |
Інформаційний паркан «Щодень читай – щодень нове відкривай!» |
1-11 |
|
11. |
День бібліотворчості «Читай і твори». Майстер-клас з виготовлення саморобок (закладка для книг). |
1-11 |
|
12. |
Підведення підсумків місячника. Створення колажу заходів, відзначення найактивніших учасників. |
1-11 |
|
13. |
Заходи нон-стоп: Обговорення улюблених книжок та авторів «Літературний бенкет». |
1-11 |
|
14. |
Заходи нон-стоп: демонстрація тематичних відеороликів. |
1-11 |
Літописець рідного краю (письменник, дослідник, журналіст і видавець Гусейнов Григорій Джамалович)
Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченої кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.
Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Їх пік припадає на 29–30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 року. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністипідпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. Людство не відповідальне за минуле, але ми повинні бути відповідальними за пам’ять про минуле. Відомий ізраїльський історик Єгуда Багер писав, що ми мусимо пам’ятати Голокост, щоб наші діти ніколи не ставали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами.
1. 32(082) Н 34 Азізян С. Міжнаціональні відносини в Західній Україні: галицькі вірмени і Голокост (1941–1944 рр.) / С. Азізян // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України : періодичне наукове фахове видання / голов. ред. Ю. А. Левенець. – Київ, 2010. – Вип. 2(46) : Березень-квітень. – С. 233–245.
2. 94(477.81)«1941» Б 48 Бердз Д. (Дж.) Голокост у Рівному: масове вбивство в Сосонках, листопад 1941 р. / Д. Бердз ; пер. з англ. Д. Аладька. – Рівне : Волинські обереги, 2017. – 157 с.
3. 305-055.2(4)(082) Ж 72 Бос П. Гендер і Голокост / П. Бос // Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : зб. наук. праць / за наук. ред.: Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. – Київ, 2015. – С. 219–232.
4. Бурдинський Ю. С. Меморіалізація Голокосту: пам’ять на тлі історії. Заняття факультативу «Історія Голокосту». 11 клас [Електронний ресурс] / Ю. С. Бурдинський // Історія та правознавство. – 2019. – № 1. – С. 14–19.
5. 94(477)(082) П 78 Винокурова Ф. Голокост від куль, від голоду та хвороб: доля євреїв на території Трансністрії 1941–1942 рр. / Ф. Винокурова // Проблеми історії Голокосту: український вимір : наук. журнал / редкол.: І. Щупак (голов. ред.), А. Медведовська, Д. Шаталов. – Дніпро, 2017. – Вип. 9. – С. 27–68.
6. Вічний вогонь менори. Позакласний захід з історії України. 11 клас // Історія України. – 2017. – № 7. –С. 19–23. – Вкладка.
7. 94(477)(082) П 78 Врадій Є. Геноциди та тоталітаризми першої половини ХХ ст., очима обивателя з провінції / Є. Врадій // Проблеми історії Голокосту: український вимір : наук. журнал / редкол.: І. Щупак (голов. ред.), А. Медведовська, Д. Шаталов. – Дніпро, 2017. – Вип. 9. – С. 179–208.
8. В’ятрович В. Кінці в землю (вшанування жертв «Великого терору») / В. В’ятрович // Історія та правознавство. – 2017. – № 19–21. – С. 58.
9. 94(477)(082) П 78 Голберт Р. Місця Голокосту в Україні: табір у селі Печера і політика пам’яті / Р. Голберт // Проблеми історії Голокосту: український вимір : наук. журнал / редкол.: І. Щупак (голов. ред.), А. Медведовська, Д. Шаталов. – Дніпро, 2017. – Вип. 9. – С. 208–247.
10. 94(477).08 Д 76 Голокост // Друга світова війна в історичній пам’яті України. (За матеріалами Українського інституту національної пам’яті) / упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець. – Київ ; Ніжин, 2010. – С. 108–112.
